Суб’єкти міжнародного права: що під ними мають на увазі?



Міжнародне право, іноді зване також міжнародним публічним, оперує особливими поняттями, що виділяють його з ряду інших галузей права. І одним з таких відмінностей постають суб’єкти міжнародного права.

Загальні відомості

Говорячи про право загалом, не можна не приділити увагу суб’єктам, незалежно від того, до якого розділу відноситься розглянута галузь. Так і міжнародне не може існувати без розкриття теми своїх суб’єктів.

Суб’єкти міжнародного права являють собою учасників відносин, що складаються в точках зіткнення суверенітетів. До таких традиційно відносять держава, міжнародну організацію, державно-подібне утворення і націю (народ), яка бореться за самовизначення.

Чому саме дані суб’єкти відносять до даної галузі права? Відповідь проста: вони володіють особливими ознаками, які виділяють їх на тлі інших. Перелік таких характеристик обмежений, але при визнанні суб’єкта належать до міжнародному праву, він повинен суворо їм відповідати.

Отже, першою ознакою є суверенітет. Означає він те, що суб’єкт міжнародного права може діяти у зовнішніх відносинах цілком самостійно. А це означає, що він має право відстоювати свої права, повинен виконувати прийняті зобов’язання, відповідати в рамах законодавства за невиконання, неналежне виконання обов’язків або за завдані збитки.

Другою ознакою є міжнародне визнання. Це позначає, що суб’єкт міжнародного права вважається таким в тому і тільки в тому випадку, якщо за ним таке положення було закріплене міжнародним співтовариством.

Ці дві ознаки і обумовлюють поділ суб’єктів на види.

Традиційно вчені виділяють два основних види – первинні та вторинні суб’єкти міжнародного права. Як було зазначено раніше, такий розподіл забезпечується за рахунок зазначених вище ознак.

До первинних зазвичай відносять держави і народи, які борються за самовизначення. Такий статус цим двом суб’єктам забезпечує наявність суверенітету. А точніше, становище народу, завжди виступає джерелом суверенітету. Варто відзначити, що держави все-таки володіють великим впливом у даній галузі права, ніж народи, які борються за самовизначення. Така відмінність мотивується тим, що держави мають право створювати один з видів вторинних суб’єктів.

До других відносять міжнародні організації та державно-подібні утворення. Міжнародна організація є своєрідним «продуктом» активності держав на міжнародній арені. Залежно від того, як, з якою метою і де вони створюються, виділяють десять їх видів:

– за ступенем поширеності – регіональні, міжнародні, міжрегіональні;

– по цілі, яку вони переслідують, – військові, економічні, лінгвістичні, релігійні і т.п.

А от щодо державно-подібних утворень не все так однозначно. По-перше, вони відповідають практично всі ознаками держави, за винятком будь-якого одного. По-друге, в рамках міжнародного права вони захищають не загальносвітовим визнанням, а спеціальним договором, які укладають зацікавлені країни.

Суб’єкти міжнародного приватного права і публічного – в чому різниця?

Повертаючись до питання про те, як правильно називати дану галузь, потрібно відзначити, що існує група авторів, які вважають, що міжнародне приватне право є лише обов’язковою частиною міжнародного. Однак самі суб’єкти міжнародного права спростовують даний постулат.

Отже, як було зазначено раніше, у міжнародному праві оперують чотири основних суб’єкта. А от у міжнародному приватному справа йде трохи інакше. Так, суб’єкти міжнародного приватного права крім вищевказаних (держави, міжнародної організації, народу, що бореться за самовизначення і державно-подібного освіти), включають в себе також фізичних осіб, некомерційні і комерційні організації.

А тому не можна стверджувати, що міжнародне приватне право є частиною міжнародного. Але і говорити про те, що це дві незв’язані галузі, не можна, тому обидві оперують, здебільшого, однаковими нормативними актами.


Залишити коментар