Умовний спосіб і його особливості в англійській мові



При вивченні англійської мови необхідно особливу увагу приділити темі «Умовний спосіб». У російській ми дуже часто зустрічаємо пропозиції в умовному способі. Причому умови можуть бути як здійсненними, так і абсолютно нереальними. І всі вони мають певну структуру і спосіб побудови. Справа в тому, що в російській мові ситуацію, яка має на увазі використання умовного способу, можна відобразити тільки в одній формі. Що стосується англійської, тут існують деякі відмінності. Справа в тому, що населення Великобританії бачить у подібній інформації якісь відмінності, зокрема, реальність чи нереальність виконуваної дії. Тому й виникло різноманітність форм умовного способу.

В англійській мові ця тема невелика, але від її розуміння в чому залежить правильність мови. Найголовніше – належним чином запам’ятати умова побудови тієї чи іншої пропозиції.

Умовний спосіб в англійській мові виражає можливість або нереальність передбачуваного дії. Існує чотири види умовних речень, які відрізняються складом і застосуванням.

Нульовий тип характеризується тим, що умовна (додаткових) частина починається з If і дієслово вжито у Present Simple, і основний дієслово в головній частині виражений в Present Simple . Приклади можуть бути такі:

1. If I come back early, I watch TV or read books (Якщо я приходжу додому раніше, я дивлюся телевізор або читаю книги).

2. If it gets dark, we go home (Якщо стає темно, ми йдемо додому).

Цей тип відрізняється тим, що умовний спосіб тут утворити досить просто, чого не можна сказати про інші види пропозицій.

Що стосується першого типу, в ньому йдеться про майбутній, а не про існуючий дії. Структура його така: головна частина містить основний дієслово, спожитий у Future Simple, а залежна починається з If, причому дієслово вживається в Present Simple. При перекладі слід звертати увагу на те, що мова йде про майбутнє, а не про сьогодення часу. Приклади можуть бути такими:

1. If he comes home early, he’ll go for a walk with friends. Якщо він прийде додому раніше, він піде гуляти з друзями.

2. We’ll do our tasks, if he gives us the example. Ми зробимо наші завдання, якщо він дасть нам приклад.

Умовний спосіб другого типу відрізняється тим, що дія тут є абсолютно нереальним, але мова про нього ведеться в теперішньому часі. Структура побудови таких пропозицій наступна: у залежної частини використовується If c дієсловом у Past Simple, а в головній – форма would і перша форма дієслова, тобто Present Simple: If I were God, I would help all people to find love and piece. Якби я був Богом, я б допоміг всім людям знайти любов і спокій. Зауважимо, що в цьому типі в однині прийнято використовувати не форму was, а were.

Умовний спосіб третього типу вважається найскладнішим для розуміння і складання. У висловлюваннях відображається така ж нереальна ситуація, як і в попередньому типі. Тільки розповідь ведеться не в сьогоденні, а в минулому часі. Структура пропозиції така: If + Past Perfect, would have + P3 (третя форма дієслова). Прикладами є наступні пропозиції:

1. It would have been wonderful, if I had got you telephone number two days ago. Було б чудово, якби у мене був твій номер два дні тому. Відповідно, подія зараховане до розряду нереальних, тому що ситуацію вже змінити не можна: номери не було тоді, коли він був необхідний.

2. If he had seen you last year, I would have not made so many mistakes. Якби я тебе побачив у минулому році, я б не зробив так багато помилок.

Виходячи та перелічених вище прикладів, можна помітити, що умовний спосіб в англійській має деякі особливості вживання, не знаючи які можна допустити безліч помилок у побудові та вживанні того чи іншого виразу. Зауважимо, що умовні пропозиції досить поширені в мові, ми стикаємося з ними щодня. Вивчити правила їх побудови не складає особливих труднощів, тому що кожному типу відповідає певна структура і час. Перш за все, слід визначити ступінь реальності ситуації, адже в англійській мові ця особливість відіграє дуже важливу роль у виборі форми дієслова.


Залишити коментар