Що таке атмосферні опади і як вони розподіляються по нашій планеті



Напевно, навіть дитина скаже, що таке атмосферні опади. Дощ, сніг, град … Тобто та волога, яка падає з неба на землю. Однак не всі можуть виразно сказати, звідки ця вода береться. Зрозуміло, що з хмар (хоча це теж не тверде правило), але звідки у небі виникають хмари? Щоб зрозуміти причину і характер проходять над нашими головами злив, дощів і снігопадів, потрібно скласти собі уявлення про обмін аш-два-о на планеті Земля.

З поверхні океанів і морів під впливом сонця відбувається випаровування води. Невидимий оку пар піднімається вгору, де збирається в хмари і хмари. Вітер несе їх на материки, де з них випадають атмосферні опади. Небесна волога падає на землю, в річки і озера, просочується в грунтові води, живлячи джерела. У свою чергу, численні струмки, річки і великі потоки стікають у моря й океани. Таким чином відбувається влагооборот Землі – постійна циркуляція води в різних її фізичних станах: пароподібному, рідкому і твердому.

Помилковим буде вважати, що атмосферні опади обов’язково повинні падати з неба. У деяких випадках вони виступають на предметах, як роса, паморозь або іній, і навіть піднімаються знизу вгору, як туман. Це відбувається за рахунок конденсації пари в холодному, насиченому вологою повітрі. Якщо водойма більш теплий, ніж повітря над ним, випаровуються молекули Н2О тут же конденсуються – утворюють туман або хмари, несуть дощ. Якщо ж море холодніше повітря, відбувається зворотний процес: крижані маси води хіба губкою вбирають вологу з повітря, висушуючи його.

Цим і пояснюється той факт, що атмосферні опади випадають по території Землі вкрай нерівномірно. Тепла течія Гольфстрім несе нагріті потоки з Карибського моря до лежачої на далекій півночі Ісландії. Потрапляючи в холодне повітря, волога посилено виділяється і утворює хмари, тим самим формуючи морський клімат Західної Європи. А у західних берегів Африки, Австралії та Південної Америки відбувається протилежний процес: холодні течії висушують тропічні повітряні маси і утворюють пустелі, наприклад, Наміб.

Середня кількість опадів на планеті – приблизно 1000 мм на рік, але є регіони , де вологи випадає значно більше, а є такі місця, де дощі трапляються не кожен рік. Так, пустелі отримують води менше 50 мм в 365 днів, а рекордсменом з кількості небесної вологи є Чаррапунджа в Індії, яка знаходиться на навітряних схилах Гімалаїв на висоті більше одного км над рівнем моря – там за рік випадає дощів 12 тисяч міліметрів на один квадратний метр . У деяких місцях опади нерівномірно розподіляються по сезонах. Наприклад, в субекваторіальному кліматі є тільки дві пори року: сухий і мокрий. У Північній півкулі з листопада по травень стоїть відро, тоді як в інші 6 місяців йдуть зливи. У сухий період випадає лише 7% річної норми.

Як вимірюють кількість випала небесної вологи? Для цього на метеостанціях існують спеціальні прилади – осадкометри і плювіографа. Це чаші розміром 1 квадратний метр, в які падає вся небесна волога, в тому числі і тверді атмосферні опади – сніг, пороша, град, снігова крупа і крижані голки. Спеціальні бортики перешкоджають видуванню і посиленого випаровуванню падаючої в чашу води. Датчики фіксують висоту накопичених опадів: під час одного зливи, в день, місяць і рік. Для обчислення рівня зволоження великих територій використовують метод радіолокації.


Залишити коментар