Сутність кредиту: причини виникнення, форми, поняття терміна



Людські стосунки комерційного характеру, включаючи бартерні, були просякнуті кредитуванням споконвіку. Завжди матеріальних благ різного визначення, класифікації та суб’єктивної цінності у одних було більше, ніж у інших. І завжди існувала потреба у запозиченні відсутніх благ. Іншими словами, затребуваність кредитування обумовлено майновим розшаруванням. Але економічна сутність кредиту як така виникла з чітким визначенням умов такого запозичення, відомих сьогодні під принципами кредитування. Серед яких і платність, і зворотність, і терміновість. Ці принципи виражаються в конкретних умовах користування запозиченою власністю.

Традиційно, суть кредиту, причини його появи, затребуваність і динамічний розвиток пов’язана з збігом інтересів економічної спрямованості. А саме, потребою одних в грошах або конкретних цінностях і надлишком таких у інших. При цьому можливість кредитування нездійсненна без готовності цих інших надавати надлишок своїх цінностей у тимчасове оплачуване користування. І без готовності суб’єктів кредитних відносин (кредитора і боржника) вступати в економічні відносини, закріплюючи їх договором. Економічна сутність кредиту визначає і його функції, глобальну і суб’єктивну спрямованість. Кредитування дозволяє:
Розсунути своєрідні рамки і усунути обмеження перешкоди для повноцінного і швидкого розвитку виробництва. Розвиток і виробництво вимагають, як правило, чималих фінансових вкладень на початкових етапах.
Перерозподіляти цінності, виправдовуючи сутність кредиту, його необхідність та популярність.
Використовувати цінності ефективніше.
Забезпечити належну безперервність виробничих і відтворювальних процесів.
Сприяти економії витрат.
Стимулювати прибутковість і виробництво.
Прискорювати корисне рух і кругообіг грошових і ціннісних потоків.
Концентрувати капітал.
Здійснювати прибуткові операції в масштабі державному або приватного порядку.
Функції та можливості кредитування визначають сутність і форми кредиту, їх наповненість, актуальність. Кредитування буває наступних типів, обумовлених його об’ємністю і призначенням, суб’єктами і видом цінностей, метою:
Комерційний. Можливий не тільки кредит, як такої, а й відстрочка сплати вартості отриманого товару.
Банківський. Саме цей тип відображає чітку сутність кредиту. У ролі кредитора або власника цінностей виступає фінансова установа. Причому цінності, які передаються в користування, у свою чергу запозичені у інших осіб на тих же актуальних принципах зворотності і платності (депозити). У ролі об’єкта – грошові знаки у готівковій або ж безготівковій формі. Цей тип досить поширений, охоплює і обивателів, і держава в цілому, і виробничі організації. Банківські кредити можуть бути на короткі (годинні) і тривалі періоди.
Державний.
Міжгосподарський. Суб’єкти – юридичні структури, організації, об’єктом виступають, як правило, не фінанси в грошовому вираженні, а цінні папери, права.
Міжнародний.
Іпотечний. Іпотечний кредит виділяється в окремий тип кредиту за специфікою. А саме в силу чітко обмеженого можливого забезпечення або застави – виключно нерухомості.
Споживчий. Також досить поширений і актуальний тип кредитних відносин між приватними особами або організаціями. Відрізняється широким спектром можливих умов від формальної, символічної плати або безоплатного запозичення до значних, нічим не обмежених відсотків або комісій.
У цілому сутність кредиту визначається його безпосередньою метою, досить матеріальної – отриманням прибутку від наявності невикористовуваних самостійно цінностей, грошових коштів.


Залишити коментар