Стратегії банку: дивіденди по акціях і фінансовий менеджмент



Основною метою менеджменту будь-якої компанії є збільшення вартості бізнесу та її цінності в очах власників. Тому не дивно, що фінансові взаємовідносини з власниками надають досить значний вплив на стратегії розвитку будь-якого підприємства. Прийняття рішень у цій сфері, наприклад як нарахувати дивіденди, проводиться в умовах проведеної дивідендної політики. Ця політика є важливою частиною загальної стратегії банку, спрямованої на оптимізацію пропорцій між частинами чистого прибутку для збільшення акціонерного капіталу. Основними видами дивідендної політики є виплата дивідендів за залишковим принципом, політика фіксованого розміру дивіденду, «екстра-дивіденд» і політика постійного зростання дивідендів. Дивіденди по акціях виплачуються на основі вибору дивідендної політики підприємства. Цей вибір зумовлений низкою факторів, найважливішими з яких є правова, політична і соціально-економічне середовище функціонування підприємства, його інвестиційні можливості, доступність альтернативних джерел фінансування, а також податок на дивіденди по акціях.

Існують три підходи до оцінки доцільною дивідендної політики компанії. Теорія іррелевантние, і заснована на ній залишкова політика, застосовується корпораціями з високим інвестиційним потенціалом, коли недостатність дивідендних виплат і ризик компенсується значним зростанням курсу акцій. Теорія перевагу використовується найбільш розвиненими компаніями, активи яких набувають лояльні інвестори – пенсійні та інвестиційні фонди, а також різні страхові компанії. Склалася й інша теорія – теорія диференціації податків, яка сприяє оптимальному розподілу прибутку на споживану і реінвестований частини в умовах нерівного оподаткування прибутку корпорацій та дивідендних виплат.

Як виплатити дивіденди по акціях представляє важливу задачу фінансового менеджменту. А тому актуалізується завдання оптимізації фінансових потоків. Оцінити багатство власників можна по прибутку, яку приносить та чи інша діяльність компанії. Разом з тим, прибуток – це очікуваний до отримання фінансовий результат. Реальні надходження і платежі не збігаються за часом (і іноді – величиною) з доходами і витратами. Отже, не збігатимуться чистий фінансовий потік і прибуток. А адже саме чистий фінансовий потік показує, якою сумою грошей реально буде розташовувати власник компанії.

Для прийняття вірних рішень в управлінні потоками фінансів, необхідно розуміти різницю між доходами і витратами, з одного боку, та грошовими потоками – з інший.
Доходи і витрати відображають процес формування прибутку, з якого, власне, і виплачуються дивіденди по акціях. Грошові потоки – це реальні надходження і платежі, обов’язково супроводжувані рухом фінансів або їх еквівалентів. Аналіз потоків доцільно проводити 2 методами: прямим і непрямим. Перший дає можливість визначити найбільш істотні для підприємства джерела і грошових коштів, що допомагає зосередити увагу на найважливіших для компанії фінансових потоках. Непрямий метод виявляє причини розбіжності між фінансовими результатами і чистим грошовим потоком з метою його збільшення; визначити оптимальну структуру грошових потоків.

Зробити прогноз грошових потоків доцільно у формі бюджету, в якому відображається вся схема руху грошей. Його призначення полягає в тому, щоб забезпечити довгострокову ліквідність і платоспроможність компанії, мінімізувати витрати на залучення ресурсів, максимізувати дохід від вільних коштів. Календарне планування грошових потоків доцільно робити у формі платіжного календаря.

Способи фінансування тимчасової нестачі грошових коштів: оптимізація оборотного капіталу, банківське кредитування, факторинг, емісія інструментів грошового ринку. Способи інвестування: вчинення авансових платежів, скасування знижок покупцям, дострокове погашення короткострокових кредитів, депозитний сертифікат, депозитний внесок, державні короткострокові. У цих випадках багато підприємств не виплачують також і дивіденди по акціях.


Залишити коментар