Рентабельність власного капіталу як параметр системи ефективного управління банком



Управління капіталом є важливою і необхідною складовою системи управління банком або підприємством в цілому, що забезпечує стабільність їх роботи в сучасних ринкових умовах. Модель управління капіталом являє собою сукупність елементів, які включають принципи і методи управління, спрямовані на формування оптимальної величини і структури капіталу, ефективне його використання, і де головним критерієм є рентабельність власного капіталу.

До принципів, на яких базується будь-яка така модель, слід віднести:

– рівень включеності в загальну систему управління;

– системний характер прийняття рішень;

– гнучкість, адаптивність і динамізм управління;

– множинність управлінських моделей ;

– спрямованість на найважливіші завдання розвитку установи чи підприємства;

– правовий захист;

– оптимізація управління, при якій рентабельність власного капіталу стає основним критерієм її ефективності .

На нинішньому етапі розвитку економіки основною метою управління капіталом є рентабельність власного капіталу банку та забезпечення фінансової стійкості і безпеки в довгостроковому періоді з урахуванням максимізації його ринкової вартості.

Досягнення цього передбачає:

– висновок банку на режим функціонування, коли чиста рентабельність власного капіталу і структура, досягнутий оптимальних параметрів;

– розподіл сформованого капіталу за видами використання;

– створення середовища для виходу на оптимальну рентабельність власного капіталу, досягнення максимальної прибутковості при очікуваному рівні ризику;

– зниження загроз фінансових ризиків при запланованому рівні його прибутковості;

– забезпечення фінансової рівноваги банку;

– необхідний рівень контролю з боку засновників;

– забезпечення гнучкості управління;

– приведення показників оборотності капіталу у відповідність з тим, яка сформована рентабельність власного капіталу;

– своєчасне реінвестування капіталу підприємства.

Система управління включає в себе такі підсистеми:

– управління власним капіталом, сформованим як з внутрішніх, так і з зовнішніх джерел;

– управління запозиченим капіталом, залученими з використанням таких внутрішніх джерел як внески учасників, випуск акцій та ін;

– організація роботи з позиковим капіталом (банківський, товарний кредити, емісія облігацій тощо);

– оптимізація структури.

Управління капіталом банку грунтується на стратегії і тактиці управління. Стратегію можна представити у вигляді основного напрямку діяльності банку для досягнення поставлених цілей. Стратегія управління капіталом не повинна суперечити загальній стратегії розвитку самого банку, оскільки є її складовою. Визначення стратегії управління капіталом необхідно здійснювати з урахуванням особливостей його формування та використання, умов зовнішнього середовища, а також цілей і напрямів діяльності банку. Отже, стратегія управління капіталом повинна бути орієнтована на поліпшення основних показників, що характеризують ефективність формування і функціонування капіталу, сприяти зміцненню фінансової стійкості.

Тактика управління передбачає використання конкретних методів і прийомів для досягнення мети в конкретній ситуації, в певний момент часу.

Управління капіталом передбачає використання двох груп інструментів:

1. Зовнішні інструменти являють собою сукупність певних важелів на макрорівні, які впливають на процеси формування і використання капіталу на мікрорівні (державне регулювання діяльності банків, ринку активів, валютне регулювання; доступність кредитних ресурсів).

2. Внутрішні інструменти управління, які спрямовані на підвищення ефективності використання за рахунок оптимізації внутрішніх факторів розвитку банку, виявлення прихованих можливостей і резервів (стратегія формування капіталу і цільова фінансова політика, методика вибору оптимального джерела фінансування, система внутрішніх нормативів з окремих аспектів формування капіталу та ін) .

Таким чином, управління капіталом передбачає пошук і прийняття рішень, які гарантують задану ефективність його використання, за допомогою впливу на величину, рентабельність власного капіталу, структуру і джерела формування капіталу. При цьому механізм управління капіталом передбачає: визначення цілей і завдань управління, контроль над їх виконанням; розробку стратегії і тактики управління капіталом; використання сучасних методів і моделей у процесі управління; своєчасний аналіз ефективності використання капіталу та оптимізацію управління ім.


Залишити коментар